Міліція встановила винних в підпалі Храму пресвятої Богородиці Української православної церкви в Шостці, який стався вночі 1 липня. Ними виявилися двоє мешканців Ямпільського району – колишній священнослужитель та 20-річний молодик з багатим кримінальним минулим. Що послужило мотивом для скоєння злочину та який зв’язок існував між такими різними за соціальним статусом людьми, тепер доводиться з’ясовувати слідчим. Затримані зізналися, проте провину за скоєне перекладають один на одного. Лише в одному свідчення сходяться – для підпалу вони обрали дерев‘яну церкву, не звертаючи увагу до якого патріархату вона відноситься. А це повністю виключає версію про те що злочин мав міжрелігійне підґрунтя.

Пожежа в Храмі пресвятої Богородиці Української православної церкви викликала неабиякий резонанс в області та за її межами. За висновками експертизи пожежно-технічної лабораторії, вірогідною її причиною став умисний підпал. Аби розкрити цей злочин, міліція Шостки працювала в посиленому режимі – майже 100 працівників місцевої міліції та обласного апарату відпрацьовували різноманітні версії, опитували людей та проводили оперативно-розшукові заходи.

 - Результатом роботи оперативно-слідчої групи по розкриттю цього злочину стало встановлення зловмисників, винних у підпалі святині, - розповідає начальник Шосткінського міського відділу міліції Іван Кошарний, - обидва мешканці Ямпільського району. Досить незвичний вийшов “кримінальний дует ”- один – колишній священик, позбавлений церковного сану за діяння, які не сумісні із статусом церковного служителя, а другий 20-річний молодий чоловік з багатим кримінальним минулим. Доказів було зібрано достатньо, аби пред’явити цим людям звинувачення. Спочатку затримали молодика, він намагався сховатися він правоохоронців в підвалі своєї подруги, а потім він назвав і свого спільника.

    Затримані зізналися в своїх намірах підпалити церкву, проте провину за скоєне перекладають один на одного. 20-річний Олександр – вважає, що він був лише виконавцем за гроші, замовник - колишній священик. Останній відкидає такі звинувачення.
- Ви зрозумійте мене, - виправдовується він, - не знаю, що зі мною було, але думка підпалити храм в мене з’явилася, але в останній момент я відмовився. Зустрівся з хлопцем і сказав, що не треба нічого робити. А чому так сталося, я не знаю.

Натомість Олександр має свій погляд на ситуацію. - В мене дружина та мала дитина, грошей в домі не було, цим і скористався чоловік, - розповідає він слідчим, - він дав мені мопед, щоб доїхати, ганчірки, рукавички та бензин. Показав церкву, яку треба підпалити . Я приїхав. Витягнути вікно, щоб залити в середину бензин не вийшло, тоді я полив кут будівлі і підпалив. Коли полум’я зайнялося, я втік.

Настоятель Храму кожного дня приходить до церкви і не втрачає надію на її відбудову. Від колишньої дерев’яної красуні залишилися обгоріли стіни – все церковне начиння знищило полум’я. Разом із священиком не втрачають надію і прихожани. Кожного дня вони приходять сюди на богослужіння, яке правлять тепер просто неба.

    За цим фактом порушено кримінальну справу. Слідчим ще доведеться з’ясувати причини, які підштовхнули таких різних за соціальним статусом людей до скоєння тяжкого злочину. Законодавством за такі діяння передбачено тривалий строк ув’язнення, карою Божою може стати відлучення від церкви. А це, на думку затриманих, найтяжче для них покарання. 

- Я почав вірити в Бога, - скаже Олександр, перед тим як конвой забрав його до камери слідчого ізолятора, - зараз навіть відчуття свої передати не можу: якій-то страх і холод на душі. Хочеться покаятися. А ще більше хочеться відшкодувати збитки спаленому мною храму.
                                                             Ельвіра Біганова,
                                                             СЗГ ГУМВС України
                                                             в Сумській області