Категорії розділу

Міні-чат

Наше опитування

Звідки Ви дізналися про наш сайт?
Всього відповідей: 26

Статистика

Офіційний сайт м. Шостка


Православне інтернет-радіо "Просфора"


Відправ SMS
 зі своїми побажаннями
і підтримай наш сайт


Переклад
translate

Locations of visitors to this page
____________________
ДРУЗІ САЙТУ:
Головна » 2009 » Липень » 23 » Єпископ Сумський і Охтирський Мефодій: "Ми лише молимось за єдність нашого народу"
Єпископ Сумський і Охтирський Мефодій: "Ми лише молимось за єдність нашого народу"
15:56
Релігія в Україні: Ваше преосвященство, складається враження, що, коли читаєш новини чи повідомлення, що стосуються релігійної Сумщини, то це ніби «гаряча точка» на конфесійній карті України. Чи насправді ситуація така напружена, як випливає зі ЗМІ?
Єпископ Мефодій: Я не вважаю Сумську область якимось осередком конфліктів і непорозумінь. Навпаки, ми впевнено рухаємося в напрямку покращення та розвитку духовної ситуації. Ось наведу красномовну цифру: коли мене було призначено на Сумську кафедру (2003 рік – А.Д.), тут було 15 священиків нашої Церкви. А нині їх кількість досягнула 100 осіб – причому це високоосвічені пастирі, більшість із них має ступінь кандидата богослов’я. 
Тому не вартує говорити про якусь напруженість в області. Ми не створюємо ніяких приводів для напруженості, бо ми не переслідуємо політичні цілі. Наша мета – розвиток і відродження духовної спадщини. І тут ми маємо велике поле для діяльності. Адже наш край, так само як і Харківщина, і Луганщина, був одним із тих регіонів, що найбільше постраждали від Голодомору 1932-1933 років. А скільки на території області за радянського панування було знищено козацьких храмів! Тому ми докладаємо масу зусиль і залучаємо велику кількість людей до тієї відроджувальної місії. Адже ми маємо бути гідні наших попередників. Нагадаю вам, що саме з Сумщини ведуть своє походження п’ять архієреїв Української автокефальної православної Церкви, що існувала в 20-ті роки ХХ століття, на чолі якої перебував славетний Василь Липківський («народний митрополит», очільник УАПЦ; плідно і наполегливо працював на цій посаді до 1927 року, коли, за вимогою ДПУ, з нього “було знято тягар митрополичого служіння” – А.Д.). Ми повинні відроджувати славні традиції історичного минулого, адже Сумщина уславлена такими містами, як Глухів, Батурин, Путивль, Ромни, Конотоп та інші. 
РвУ: Ваше преосвященство, як складаються відносини між вірними УПЦ КП та УПЦ?
Є.М.: Немає ніяких міжконфесійних непорозумінь. Ми лише молимось за єдність нашого народу. Ми не висуваємо жодних претензій до інших конфесій, навпаки, ми намагаємось підтримувати дружні стосунки з усіма конфесіями, представленими на Сумщині. А коментувати точку зору «промосковського» архієрея не можу. Хочу зазначити лише, що з усіма його попередниками – Іовом, Інокентієм, Марком, Іларієм – у мене були прекрасні стосунки (нині архієпископ Марк очолює Хустську і Виноградівську єпархію, Іларій – нині єпископ Макарівський, вікарій Київської єпархії , Іов - з 2005 єпископ Каширський, керуючий Патріаршими парафіями РПЦ у Канаді, єпископ Інокентій наразі перебуває поза штатом – А.Д.). Не виникало ніяких питань, більше того, я підтримував із ними абсолютно дружні стосунки. 
На мою думку, передумови нинішніх непорозумінь сформувалися в 2004 році, коли тодішній губернатор Сумщини Володимир Петрович Щербань одним накресленням пера всі храми передав УПЦ Московського патріархату. Хіба можна ухвалювати такі рішення в наказовий спосіб, та ще й в односторонньому порядку, ігноруючи прагнення вірних і кліру?
РвУ: Але ж зараз спостерігається на Сумщині певна тенденція до почастішання випадків переходу громад в юрисдикцію УПЦ КП? Як Ви її розцінюєте?
Є.М.: Чи можемо ми відмовити людям, що хочуть бути належними до національної української Церкви? Нині в мене є прохання 20-30 священнослужителів, що разом зі своїми громадами хочуть перейти під омофор нашої Церкви. Я не заперечую проти таких прагнень, оскільки все одно (раніше чи пізніше) буде в Україні єдина Церква, бо держава наша стає сильнішою. 
РвУ: Нещодавно з’явилися повідомлення про те, що у ввіреній Вам єпархії активно провадиться храмове будівництво. Будь ласка, проілюструйте прикладами.
Є.М.: Із задоволенням. Зараз завершується спорудження другого щабля Андріївського храму в Хоружівці, активно просувається будівництво храму в Недригайлові, у Конотопі також – це собор Різдва Пресвятої Богородиці, що на ньому патріарх Філарет освятив хрести в річницю Конотопської битви. Інший храм у Контопі – Свято-Георгіївський плануємо завершити восени. У місті Дружба ми завершили будівництво духовного центру, а в Костянтинові – храм над річкою Сула, в місцевості, що історично пов’язана з родом Івана Мазепи. У с.Курмани в будівництві храму нам допомагає наш славетний земляк письменник Дмитро Григорович Білоус. Кілька храмів споруджується в Сумах. Будуємо церкви також у райцентрі Буринь, і у Роменському районі. 
РвУ: Можливо, така активність зумовлена тим, що Сумщина – батьківщина президента В.Ющенка?
Є.М.: Аж ніяк. Хоча Президент і наш земляк, проте він має свої важливі державницькі функції. Ми рухаємо духовний розвиток Сумщини насамперед із допомогою громадських організацій, з якими спільно працюємо на відродження духовності.
РвУ: Ваше преосвященство, як Ви прокоментуєте підпал дерев’яного Покровського храму в м. Шостка та розслідування, що ведеться за цим фактом?
Є.М.: Наскільки мені відомо, підозрюваних у скоєнні цього злочину вже затримано. Але підпал цього храму – то лише верхівка айсберга. Бо проблемна ситуація навколо цього храму визрівала вже давно. Ще відтоді як було передано цю ділянку парафіяльній громаді УПЦ КП для спорудження храму, а це сталося три роки тому, навпроти, на цвинтарі, виділили шматочок для громади Московського патріархату, і от вони просто на гробках поставили вагончик, в якому й звершували відправи. Неодноразово ми отримували листівки з погрозами, а з їхнього амвону лунали проповіді пропагандистського характеру.
І от до чого довела така пропаганда! До того, що підбурені люди вдалися до прямого беззаконня. Їх двоє – священик і парафіянин. Причому, і ви це обов’язково зазначте, жоден журналіст, що висвітлював цю подію, не вказав, до якої конфесії належить цей затриманий священик. А я скажу голосно – до УПЦ. Причому, хоч і говорять про заборону його, це заборонне рішення було ухвалено «заднім числом». Причому я особисто знаю цього чоловіка, він - не погана людина. Очевидно, до таких дій його підштовхнули певні економічні негаразди. А також потужний пропагандистський маховик. Тобто, як на мене, зло коріниться не в особі цієї людини,а в ідеологічних настановах, якими її було «обкручено». Говорячи все це, я зовсім не хочу посилювати градус напруги, але розставити крапки над «і». Зараз у мене лежить низка прохань про перехід вірних і їх священників до нашої юрисдикції. Тобто підпалами змінити ситуацію не вдасться.
РвУ: Які в єпархії проходять громадські та просвітницькі заходи?
Є.М.: В єпархіальному управлінні нині налічується 14 відділів, покликаних забезпечувати комунікацію єпархії з соціумом, людьми та органами влади. У нас функціонує єпархіальний сайт, ми видаємо православну єпархіальну газету. Діють у нас молодіжні братства, недільні школи для дітей і дорослих. Щоб ви могли уявити собі масштаб нашої просвітницької діяльності, наведу лише одну цифру: коли я очолив Сумську єпархію, тут було 30 парафій нашої Церкви, а тапер їх кількість перевищила 200. Така метаморфоза сталася насамперед через те, що ключовою ідеєю нашої діяльності є відродження духовності, відновлення святинь. До цього процесу ми залучаємо громадські організації українського спрямування та широкі верстви громадськості. Ми об’єднуємо людей завдяки спільній ідеї, яка полягає у відродженні нації через відродження святинь і зростання духовності. 
РвУ: Очевидно, останнім яскравим прикладом такого національного пробудження стало святкування 350-річчя Конотопської битви?
Є.М.: На цьому святі були присутні більше 30000 осіб. Вони бачили й освячення хрестів собору, яке звершив патріарх Філарет. А до того – 5 липня ми звершили молебень на козацьких могилах у Шаповалівці. Ми засвідчили, що Церква посідає гідне місце в україноцентричному громадському русі, що вона закликає суспільно активних громадян до розбудови держави. Ми прагнемо до взаємодії та приязного існування, оскільки життя людське таке нетривке, і не слід затьмарювати його непорозумінням і негараздами. Ми повинні спільно піклуватися про молодь, про немічних, покласти всі сили на вівтар служіння нашій Вітчизні. І зі свого боку ми продемонстрували, що орієнтуємося не на чвари і розбрат, а на плідну співпрацю в єдиній державі.
Джерело Релігія в Україні
Питання ставила Алла Дмитрук


Переглядів: 569 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0

Форма входу

Пошук

Календар

«  Липень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

АРХІВ НОВИН




web камера

Свято-Воскресенський

Собор м. Суми