Категорії розділу

Міні-чат

Наше опитування

Чи потрібно створення єдиної Української Православної Помісної Церкви
Всього відповідей: 96

Статистика

Офіційний сайт м. Шостка


Православне інтернет-радіо "Просфора"


Відправ SMS
 зі своїми побажаннями
і підтримай наш сайт


Переклад
translate

Locations of visitors to this page
____________________
ДРУЗІ САЙТУ:
Головна » 2010 » Грудень » 2 » Патріарх Філарет: Ми знаємо, чого прагнемо
Патріарх Філарет: Ми знаємо, чого прагнемо
13:58


 

Відвідання  Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом  Чикаго та передмість стало вже традиційним. Вперше Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату побував у Чикаго восени 1998 року. Тоді  Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет завітав у колишні парафії Української Православної Церкви в США, які не погодились з рішенням своїх ієрархів, що всупереч волі більшості віруючих цієї Церкви вирішили перейти під омофор Константинопольського Патріарха Варфоломея, і залишились прихильниками Київського Патріархату. З тих пір майже щороку Глава УПЦ КП здійснює архипастирські візити до Сполучених Штатів Америки, в тому числі й до Чикаго. Цьогорічне відвідання Чикаго було приурочено не лише 40-літтю православної парафії св. Андрія Первозванного в Блюмінгдейлі, але й передусім зустрічам в українській громаді мегаполісу. Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет в напруженому робочому графіку знайшов час на ексклюзивне інтерв’ю для найбільшої в діаспорі україномовної газети «Українське Слово».

— Передусім, Ваша Святосте, хочу від імені читачів «Українського Слова» радо привітати Вас на американській землі. Далекого 1995 року за велінням Божим Ви узяли на себе відповідальність за долю Української Православної Церкви Київського Патріархату. Мужньо підняли хоругву української автокефалії, за яку загинули тисячі страдників за віру Христову, твердо заявили про духовну велич Києва як одного зі світових центрів Православ’я. Ось уже півтора десятка років Ви достойно виконуєте священний обов’язок Предстоятеля Церкви, вірно служите Богові та українському народу. Долучаючись до численних привітань з нагоди 15-річчя Патріаршої інтронізації, хочу побажати Вашій Святості добра та довголіття, здійснення планів, сил і натхнення у подвижницькому служінні в ім’я Бога та України.

— Дякую.

— Добігає кінця Ваш архипастирський візит в США. Що змінилось за цей рік у житті Вікаріату Української Православної Церкви Київського Патріархату в США та Канаді?

— Вікаріат Української Православної Церкви Київського Патріархату в США та Канаді зростає. Повільно, але зростає. Старше покоління православних українців на теренах Америки відходить у вічність, але поспіває нове, народжуються діти в сім’ях четвертої хвилі еміграції. А значить, пастви більшає.

Вікаріат УПЦ КП існуватиме й в майбутньому. Ба, переконаний, він буде в певному сенсі рупором Київського Патріархату в США та Канаді, впливатиме не лише на життя церковне, але й на світське, політичне. Ми в Україні це відчуваємо вже сьогодні.

Мій візит за океан спрямований передусім на утвердження на американському континенті Української Православної Церкви Київського Патріархату, української мови, культури. Я відвідав у Чикаго українознавчу школу, чув як діти розмовляють українською мовою, а це означає, що українство живе в США. Ми вдячні цій державі, що вона гостинно приймає українців на своїй землі.

В іпостасі Патріарха Київського і всієї Руси-України приїжджаю в Америку дванадцятий раз. А тому бачу, що вірних Української Православної Церкви Київського Патріархату з кожним роком більшає. При цьому ми не зазіхаємо на інші конфесії, бо не хочемо протистояння з православними церквами іншої юрисдикції.

Хочу підкреслити, що тут, в Америці, дуже приязні стосунки між парафіями УПЦ КП та парафіями Української Греко-Католицької Церкви. Зазначу, що і в Україні між нашими парафіями склались добрі стосунки, але в Америці вони кращі, позаяк випробувані часом, протягом багатьох десятиліть. А тому, відвідуючи США, завжди відвідую греко-католицькі храми, зустрічаюсь із духовенством та єпископатом Української Греко-Католицької Церкви.

— Торішньої осені Священний Синод Української Православної Церкви Московського Патріархату прийняв рішення започаткувати діалог з Українською Православною Церквою Київського Патріархату та відновити його з Українською Автокефальною Православною Церквою щодо відтворення єдності українського православ’я. Зі свого боку, Ви, Ваша Святосте, не раз говорили, що процес зближення всіх українських православних церков триває і його вже неможливо зупинити. Що тепер?

— Тепер продовжується підготовка до діалогу. Тому що діалогу як такого ще не було, триває підготовка. Зауважу, що ці контакти з Українською Православною Церквою Московського Патріархату схвально сприймає уся Україна. Де б я не був, усюди люди оплесками зустрічають розповіді про цей процес. А це свідчить про те, що православні українці хочуть мати в Україні єдину Помісну Православну Церкву.

— Невже Українська Православна Церква Московського Патріархату не прагне до того ж, що й Ви, Ваша Святосте, - утворення Єдиної Помісної Української Православної Церкви?

— Московських Патріархат хоче скерувати ці перемовини в інше русло. Дійсно, Москва хоче об’єднання трьох гілок українського православ’я в одну. І ми цього воліємо. Але у Москві мріють про приєднання УПЦ до себе, а ми хочемо Помісної Української Православної Церкви, яка була б незалежною від Москви, мала свій, Київський Патріархат. Ми прагнемо бути автокефальними на рівні з іншими православними церквами у світі.

Упевнений, що переможе Київський Патріархат, бо українці мають свою, Українську Державу. А в кожній православній державі має бути свою незалежна Православна Церква. Цей шлях пройшли Грецька, Болгарська, Румунська, Сербська і та ж Російська Православна Церкви. Наш шлях не є новим в історії, ми йдемо за ними: вони були колись у складі Константинопольського Патріархату, а після розпаду Османської імперії утворились нові держави і, відповідно, нові автокефальні церкви. Чим ми відрізняємось, чим ми гірші?

Крім цього, згідно з церковними канонами, кожний народ має знати свого першого єпископа – архиєпископа, митрополита або патріарха. Українці теж народ, а отже, як велить канон, мусять мати свого першого єпископа – патріарха. Значить, ми рухаємось канонічним шляхом, не порушуючи церковних правил. А тому переможе в майбутньому цей шлях, бо він є правдивим. А правда, як ми знаємо, рано чи пізно завжди пересилює. Ми стоїмо на правдивому шляху, відтак успіх буде за нами. Тим більше, що в самій Українській Православній Церкві Московського Патріархату уже ростуть сили за автокефалію. Якщо в Київському Патріархаті нині панує єдність, ми знаємо, чого прагнемо, то в Московському Патріархаті є розділення – одні хочуть, аби в Україні була автокефальна церква, а інші тягнуться до Москви.

— Як ставиться нова українська влада до Української Православної Церкви Київського Патріархату?

— Нова влада офіційно заявила, що буде ставитись однаково до всіх християнських конфесій – православних, греко-католицької, протестантських, інших релігій. І Президент сказав, що для нього всі конфесії є рівні. Ми радіємо з цього, хоча бачимо, що в житті дещо інакше – перевага надається Московському Патріархату. Свідчення цьому те, що Патріарх Кирил уже вчетверте навідується в Україну, місцева влада також стала лояльнішою до Московського Патріархату.  А тому глави українських церков хочуть зустрітися з Віктором Януковичем й  поговорити на цю тему. Наразі він ще не готовий до такої розмови. Але, думаю, рано чи пізно цей час настане.

— Під час відзначення 40-ліття заснування православної парафії св. Андрія Первозванного Ви надали однойменному храму статус катедрального. Мабуть, це з прицілом на майбутнє, адже новостворена катедра наразі вакантна. Чи матимемо невдовзі вікарного єпископа?

— Я об’явив, що церква святого апостола Андрія Первозванного стає кафедральним собором Вікаріату Української Православної Церкви Київського Патріархату в США та Канаді. Стосовно єпископа, то не можна говорити, що його нема: єпархіальним архиєреєм для Вікаріату є Патріарх. Навідуючись щороку в США, я приїжджаю не тільки як Патріарх, але й як єпархіальний архиєрей, керуючи в такий спосіб і духовенством, і єпархією. Можливо, у майбутньому Вікаріат УПЦ КП в США і Канаді матиме окремого єпископа, але для цього наразі ще немає відповідних умов. А втім я бачу, що попри відсутність тут постійного єпископа Вікаріат Української Православної Церкви Київського Патріархату в США та Канаді розвивається нормально.

— Насамкінець хочу щиро подякувати за цікаву розмову. Від імені багатомільйонної армії читачів «Українського Слова» на всіх континентах, яких доля розкидала по світах, просимо  Вас, Ваша Святосте, молитися за нас, за рідну Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ. Разом з Вами сьогодні просимо: «Боже великий єдиний, нам Україну храни!

— Я благословляю всіх українців, які мешкають на території гостинної Америки, яка прийняла понад півтора мільйона українців. На жаль, не всі відвідують церкву, але, вірю, що з часом вони теж будуть ходить до Божого храму. І я закликаю Боже благословення на всіх, бажаю доброго здоров’я, щоб Господь беріг вас у доброму настрою, допомагав вам і вів праведним шляхом до вічного життя.

— Щиро дякую за чудову нагоду поспілкуватись з Вашою Святістю. З нетерпінням чекатимемо нової візитації до Америки Патріарха Київського і всієї Руси-України восени 2011 року.

Розмовляла Оксана Кушіцька-Момчилова

 


за матеріалами газети Українське слово

Переглядів: 264 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Форма входу

Пошук

Календар

«  Грудень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

АРХІВ НОВИН




web камера

Свято-Воскресенський

Собор м. Суми