Категорії розділу

Міні-чат

Наше опитування

Звідки Ви дізналися про наш сайт?
Всього відповідей: 26

Статистика

Офіційний сайт м. Шостка


Православне інтернет-радіо "Просфора"


Відправ SMS
 зі своїми побажаннями
і підтримай наш сайт


Переклад
translate

Locations of visitors to this page
____________________
ДРУЗІ САЙТУ:
Головна » 2010 » Липень » 20 » Відстоюючи Українське Православ’я
Відстоюючи Українське Православ’я
22:33
Вівторок, 20 липня 2010, 10:33 Наприкінці першого тисячоліття від Різдва Христового на святих київських пагорбах сталося подія, що впродовж віків є чи не найважливішою у становленні нашої держави, нашої культури, самого існування українського народу. Тоді наш князь Володимир Великий прийняв хрещення й проголосив християнство державною релігією Київської Русі. Новий час несе з собою нові виклики. Один з них – створення Української Помісної церкви, яка стане важливим чинником незалежності України.

Московський гість
УТ: Ваша Святосте, візити Московського Патріарха Кирила до України частішають, до того ж вони скидаються скоріш на політичні акції, ніж на відвідини пастирем своєї пастви...

- На це треба дивитися з глобальної точки зору. Всі державні діячі ще Російської імперії, а потім СРСР вважали, що «великая» Росія без України існувати не може. Тому теперішнє російське керівництво намагається повернути Україну, зробити її однією зі своїх провінцій. Російська церква, як це раніше бувало, увійшла з російською державою у дуже тісне співробітництво. Московська патріархія заключила угоди з різними міністерствами Росії і не тільки на рівні загальнодержавному, загальноцерковному, але й у регіонах. Наскільки я знаю, там частина духовенства та деякі архієреї незадоволені цим зростанням церкви з державою, коли церква перетворюється в інструмент держави. В якості такого інструменту Російська церква діє і на території України. Московська патріархія зацікавлена в тому, щоб Українська православна церква була складовою частиною Московського патріархату.

Оскільки інтереси російської держави і Російської церкви співпадають, а умови для цього в Україні зараз сприятливі, то Патріарх Кирил і вирішив скористатися цими обставинами і спробувати позбавити Українську православну церкву самостійності і незалежності в управлінні, або суттєво її обмежити. Цю місію почав виконувати ще Патріарх Алексій наприкінці свого життя, коли дозволив українським архієреєям звертатися до нього через голову Митрополита Київського. Коли став Патріархом Кирил, він поступово почав позбавляти самостійності Українську церкву, зокрема, тим, що включає в число тимчасових членів Священного Синоду РПЦ українських архієреїв, хоча це суперечить статуту Української православної церкви і тим правам, які вона отримала у 1990 році. Тобто, це незаконно і неканонічно. З одного боку, вони говорять про канонічність Московського патріархату і неканонічність Київського патріархату, але самі порушують церковні канони там, де їм це вигідно.

І, крім того, починаючи з минулого року, пішли різні чутки. Наприклад, що Патріарх Кирил хоче мати подвійне громадянство: і українське, і російське, хоча це заборонено в Україні. Для чого йому українське громадянство? Щоб будь-якої пори приїздити до нас як громадянин України й ставити перед владою  конкретні питання як громадянин України, але в інтересах Росії. Іншу чутку пустили, що начебто Кирил хоче змінити свій титул Патріарха Московського на титул Патріарха Московського, Київського і всєя Русі. Таким чином, у Митрополита Володимира навіть не буде титулу «Київський». Йдуть чутки, що Патріарх Кирил хотів би мати резиденцію в Лаврі. Це все чутки, й пускають їх для того, щоб вивчити, яка буде реакція. Якщо негативна, то тоді скажуть – це чутки, ми нічого офіційно не заявляли, Московська патріархія і сам Патріарх про це нічого не говорили. Але все це можуть зробити – якщо не тепер, то коли виникне потреба обирати нового Предстоятеля УПЦ МП.

УТ: І яка реакція на ці чутки?

- Дуже негативна – і віруючих, і духовенства, і навіть влади. Вголос про це говорити в УПЦ МП не можуть. А ми можемо і будемо говорити, бо хочемо захистити Українську церкву та її права.

УТ: Яка, на Вашу думку, місія патріарха Кирила цього разу?

- Нинішній приїзд Патріарха Кирила спрямований на те, щоб з одного боку, обмежувати незалежність і самостійність УПЦ МП, а з іншого – впливати на духовний стан українців, щоб вони більше тягнулися до Москви. Хоча він, звісно, буде наголошувати, що його візит в Україну чисто пастирський. Проти пастирського візиту ми не протестуємо. Це право кожного патріарха відвідувати своїх вірних. Але навіть російські політологи минулий візит Кирила оцінили як політичний і писали, що він, насамперед, політик і дипломат, а вже потім патріарх.

Ми бачимо, що майже всі виступи Патріарха Кирила про Україну носять політичний характер. Зараз він висунув ідею, яка була прийнята на Всесвітньому руському народному соборі – про «русский мир». Згідно з думкою Патріарха Кирила, «русский мир» – це Росія, Україна, Білорусь і Молдова. Ну, щодо перших трьох зрозуміло – слов’янські країни. А яке до «русского  мира» має відношення Молдова? Ніякого. Та оскільки в Молдові митрополія знаходиться у Московському патріархаті, то, звичайно, він включив і їх до «русского мира». Тобто, це політичний проект, який називають привабливо «русский мир», а насправді йдеться про відродження Російської імперії. Ось для ствердження цієї ідеї і приїздить Патріарх Кирил. Слід також відзначити, що в російських ЗМІ, як у світських, так і у церковних, не задоволені тим, що відбувається в УПЦ МП. Тим, що всередині церкви переписка ведеться не російською, а українською мовою, що деякі парафії відправляють богослужіння українською мовою, що деякі священники, архієреї проповідують українською мовою...

Експансія «русского мира»
УТ: Ваша Святосте, як Ви ставитися до того, що президент Росії видав указ, згідно до якого День хрещення Київської Русі буде державним святом Росії, при чому слово «Київська» десь загубилося?

- Не секрет ні для кого, що Росія привласнює собі і нашу історію, і нашу культуру. Наприклад, там вважається, що Софіївський собор належить Російській церкві, що Київ – це «южная столица русского православия», як Петербург – «северная столица». Тому невипадково, що хрещення Київської Русі вони вважають належним до Російської церкви, бо, як вони говорять, воно відбулося на теренах російських земель. Тобто, вкотре перекручують історію на свою користь.

УТ: Ви сказали, що Московська патріархія заключає угоди з різними міністерствами Росії, але відомо і про спільні проекти УПЦ МП та різних міністерств України. Прокоментуйте, будь ласка.

- Мені відомо, що УПЦ МП вже заключила угоди про освітні програми і з Міністерством оборони України, і з Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту. По суті йдеться про впровадження проросійського тлумачення історії України, про повернення радянської історіографії. УПЦ МП в особі деяких архієреїв працює на Росію настільки активно, що за цю працю Москва нагороджує їх своїми державними відзнаками. Наприклад, державний орден Росії отримав архієпископ Львівський Августін.

УТ: Концепція «русского мира», яку пропагує Патріарх Кирил, і яка стає дедалі більше державною політикою Росії, у Франції вилилася в те, що РПЦ МП відбирає російські православні храми, наприклад, в Медоні, в Ніцці...  Чи знаєте Ви інші приклади?

- Звісно, прикладів багато. Ця експансія йде у Німеччині, в Великій Британії. Крім того Російська церква взяла курс на створення своїх храмів по всьому світу. А для Росії таким чином готується потужне лобі російських інтересів. Це величезні гроші, але їх гарантують російські поклади нафти й газу. Будують церкви при посольствах,  привід – щоб задовольняти потреби вірян-дипломатів та інших співробітників, громадян Росії. Московська церква взяла курс на створення єпархій та екзархатів і в США, і в Латинській Америці, Європі, Африці, Австралії, Китаї. Японії. Це робиться для того, щоб стати всесвітньою церквою й зайняти перше місце у світовому православ’ї, посунувши Константинопольського патріарха. Тому і йде така жорстока боротьба за Україну. Бо якщо наша церква буде визнана автокефальною, то Російська вже не буде найбільшою церквою.

По кількості парафій українське православ’я більше за російське на сьогодні. Якщо в Росії 12 тисяч парафій, то в Україні – 15 тисяч. Якщо в Росії менше 100 архієреїв, то в Україні – понад 100. В Росії 67 єпархій, в Україні – 85. Тобто статистика не на користь Росії, тому вони ніколи не погодяться на нашу автокефалію. А ось такий приклад: згідно з даними МВС на Пасху в Україні до церков прийшло 11 мільйонів вірян при 47 мільйонах населення, а в Росії при 142 мільйонах прийшло до храмів 8 мільйонів вірян. Тобто в Україні святкувало Пасху майже 25% населення, а в Росії – 5%. Ось тому незалежність Української церкви і стоїть на перешкоді Російській церкві бути головною в світовому православї.

Про Української Помісну церкву

УТ: 9 вересня минулого року Священний Синод УПЦ МП прийняв рішення  започаткувати діалог з УПЦ КП та відновити його з Українською автокефальною православною церквою щодо відтворення єдності українського православ’я. Зі свого боку, Ви, Ваша Святосте, неодноразово говорили, що процес зближення всіх Українських православних церков існує і його вже неможливо зупинити. Що наразі?

- Дійсно, УПЦ МП прийняла рішення про початок підготовки до діалогу між нашими церквами. Відбулася зустріч робочих груп, а наступна в зв’язку з приїздом Патріарха Кирила, трошечки відсунулася. УПЦ МП зацікавлена в діалозі, тому що частина їхніх архієреїв виступає за єдність і самостійність Української церкви. А це дуже не подобається Москві. Ми ж ведемо підготовку до цього діалогу з однією метою: створити в Україні єдину Помісну православну церкву. Інакше нам нема ніякого сенсу вести цей діалог. У Москви мета зовсім інша: навернути нас знову до Московського патріархату. Та, думаю, цього ніколи не буде, тому що ми маємо незалежну державу. І український народ, і держава зацікавлені, щоб була незалежна церква. Думаю, що і нинішня українська влада зацікавлена бути керівниками незалежної України, хоч її і тягнуть до Москви. Сама ідея незалежності церкви і держави в Україні жива, дієва і, я сподіваюсь, що ніякі супротивні сили не в змозі це подолати.

УТ: В якому стані перебуває зараз таке важливе для незалежності України питання про створення Української Помісної церкви?

- Зараз беремо курс за зміцнення і розширення Київського патріархату, тому що це вірний шлях: спочатку вирости, розширитися, зміцніти, а потім вже з позицій сильної церкви вести діалог. Вже зараз УПЦ КП є третьою Православною церквою в світі після Російської та Румунської. Шість автокефальних грецьких церков складають 12 мільйонів вірян. А одна УПЦ КП – 14 мільйонів, УПЦ МП – 9 мільйонів. Наша церква велика, і навіть наших можновладців дивує, яким чином в Україні повстала така велика церква. Адже ніхто не сприяв її зростанню. Зростання УПЦ КП ми приписуємо Богові. Якщо Богу угодно, щоб Українська церква стала автокефальною, то Він і буде цьому сприяти. Ми бачимо в цьому Боже сприяння, Боже благословення.

УТ: Яке співвідношення наразі між УПЦ МП та УПЦ КП не тільки за кількістю єпархій, але й за впливом на громадське життя в Україні?


- Якщо говорити про статистику, то УПЦ КП має 30 єпархій в усіх областях України, має 41 архієрея, три вищих учбових заклади, три середніх, більше 50 чоловічих і жіночих монастирів, 4,5 тисячі парафій, більше 3 тисяч духовенства та 14 мільйонів вірян. УПЦ МП має 9 мільйонів вірян, але вдвічі більше парафій і монастирів. Якщо говорити про вплив, то УПЦ КП підтримує українська інтелігенція і громадські організації. А УПЦ МП підтримують певні політичні партії та українські бізнесмені. Тому УПЦ МП фінансово багатша, а УПЦ КП – бідніша. Та оскільки діє ідея – ми сильніші. У нас велика єдність, тим часом в УПЦ МП відбувається розбрат, бо частина їхнього духовенства за автокефалію, а інша – за приєднання до Москви.

УТ: А яку церкву обрала українська молодь?

- Нещодавно відбулося опитування студентів в Одесі. Як вони ставляться до віри в Бога, чи вірять у рай, пекло, вічне життя, і в тому числі, до якого патріархату хто відноситься. Так, ось, до Київського належать 33,7%, а до Московського – 31,5%. Це не Київ, і не Львів, а російськомовна Одеса. І якщо молодь підтримує УПЦ КП, то майбутнє за нами.

УТ: Ваша Святосте, російські ЗМІ сповістили, що в часі візиту до Росії, який нещодавно відбувся, Вселенський патріарх Варфоломій закликав «розкольників» з України покаятися та повернутися «на корабель спасіння». Вони це тлумачили як повернення до МП. Як можете це прокоментувати?

- В офіційних промовах патріарха Варфоломія про Українську церкву немає жодної згадки. Російське телебачення показало змонтоване інтерв’ю, але і в ньому не сказано про повернення до Московського патріархату, а лише до «канонічної церкви». Хто конкретно і куди має повертатися – не сказано, все дуже дипломатично і узагальнено. Коли Патріарх Варфоломій у 2008 р. був у Києві, то він говорив про анексію Київської митрополії Петром, що приємне українцям. В Росії Патріарх Варфоломій говорив приємні речі для росіян. В гостях прийнято говорити приємні речі для господарів...

УТ: Наскільки є реальним скликання Всеправославного собору, і чи зможе він вирішити «українське питання»?

- Наприкінці минулого року в Шамбезі, у Швейцарії зібралися представники всіх офіційних Православних церков світу. На цій зустрічі московська сторона і константинопольська домовились, що автокефальна церква утворюється зі згоди «матері-церкви» Константинопольським патріархом. Це означає, що Українська автокефальна церква може бути визнана тільки зі згоди і Московського патріарха, і Константинопольського. Історично Московська церква є дочкою Київської церкви, а Київська – дочкою Константинопольської. І, коли так домовлялись, то не уточнили, кого ж вважати матір’ю Київської церкви. Ось такий казус. Константинополь офіційно заявляє, що Київська митрополія була приєднана до Московського патріархату неканонічно, не за приписами канону. Це написано в Томосі Польської церкви, і це ж написав Константинопольський патріарх Димитрій Московському патріарху в 1990 році. Там сказано, що Константинопольська церква визнає Московську церкву в межах1589 року, тобто без України. Це де-юре, а де-факто Константинопольська церква визнає Українську церкву складовою Московського патріархату...

УТ: Для чого закладається ця невизначеність?

- Бо це означає, що Українська церква і взагалі будь-яка церква, яка хоче стати автокефальною, ніколи не зможе цього зробити за узгодженою процедурою. Такий стан речей вигідний і Москві, і Константинополю. Москві вигідно, тому що вона не відпустить Українську церкву, а Константинополю, тому що він не відпустить Американську, яка теж хоче отримати автокефалію. Бо якщо Американська церква відокремиться від Константинопольської, то тоді взагалі Константинопольська церква втратить майже весь вплив. Буде просто однією з найстаріших, за якою авторитет отців Церкви.

Далі. Згідно домовленості Томос про автокефальну церкву надає не глава  «матері-церкви», а Вселенський патріарх. Тобто, якщо йдеться про Українську церкву, то Томос має надати не Москва, а Вселенський патріарх. Це влаштовує Константинопольського патріарха. Тому що його пріоритет стає вищім за авторитет Московського патріарха. До того ж він може надати Томос тільки, якщо всі церкви погодяться, як буде однодумність. Таким чином, якщо узагальнити всі ці домовленості, то вони означають одне: як не допустити утворення автокефалій. Проти цього наша церква, бо ми ніколи не відмовимося від своєї незалежності. Думаю, такий стан речей не влаштовує і Македонську церкву, і Чорногорську, і Американську... Тому Всеправославний собор, який  вже понад 30 років намагаються скликати, може розколоти все православ’я.

Згадуючи Святого Володимира
УТ: Як ставиться нова українська влада до УПЦ КП?

- Офіційно президент Янукович заявив, що він буде ставитися однаково до всіх конфесій, бо всі конфесії рівні. Проте реально на місцях є сприяння МП, а нас утискають. Не можу сказати, що сильно, але... Наприклад, у Переяславі-Хмельницькому був вже підготовлений документ про право звершувати богослужіння у Вознесенському соборі, де зараз знаходиться діорама Великої вітчизняної війни, але його скасували. В той же час Московському патріархату в цьому році передали у Переяславі-Хмельницькому Михайлівський монастир, в якому був музей. Ось така реальна нерівність. Або випадок з вулицею Мазепи. Московський патріархат виступив за її перейменування. Патріотичні сили були проти. Але влада прислухалася до московського побажання.  

УТ: Ваша Святосте, напередодні візиту патріарха Кирила, порадьте, як нам, вірянам, реагувати на цю, по суті, церковно-кремлівську агресію на наш суверенний духовний світ?

- УПЦ КП не буде виступати проти приїзду в Україну Патріарха Кирила, але ми покажемо, якою є наша церква. 28 липня, в День Хрещення Київської Русі, о 12 годині ми проведемо хресний хід від Володимирського собору до пам’ятника Святому Володимиру. Думаю, що ми зберемо від тисячі до півтори тисячі священиків з усієї України, від 10 до 20 тисяч віруючих. Ми запрошуємо всіх прихильників УПЦ КП взяти в ньому участь. Бо від позиції кожного віруючого залежить, чи буде Українська церква незалежною.

Спілкувалася Олена ЧЕКАН,
«Український тиждень»
Переглядів: 328 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Форма входу

Пошук

Календар

«  Липень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

АРХІВ НОВИН




web камера

Свято-Воскресенський

Собор м. Суми